Місця, які варто побачити

👁 336    |    Опубліковано: 09.09.2015 о 11:19    |    Автор:    |   
Категорії: Туризм і Спорт   |   

 

Музей гуцульської різьби Юрія Павловича

В культурному середовищі будь-якого суспільства музеям відводиться чи не найголовніше значення. Вони є осередком не тільки зібраних колекцій, матеріальних цінностей, реліквій, що відтворюють історію того чи іншого народу, але і місцем наукових досліджень. По усьому світу великі і малі музеї є місцем туристичного поломництва, які найближче знайомлять туриста із самобутністю свого народу.

Розміщений музей гуцульської різьби Юрія Павловича у центрі міста, у приміщенні готелю «Європа» з 2014 року. Відкриття музею було присвячене 200-річчю від народження Т.Г. Шевченка. У ньому зберігаються вирізьблені тарелі, бартки, роги, свічники майстра Юрія Павловича, що є унікальними у своєму роді, адже всі роботи – тільки в одному екземплярі. Метою мистецького життя різьбяра є не виготовляти сувенірні «лаковані клецки», а творити неповторність.

На дереві майстер колоритно відтворює скарби Гуцульського краю. В унікальній виставці робіт гуцульської різьби Юрія Павловича відтворені закодовані давно забуті гуцульські символи. Родзинкою мистецького спадку різьбяра є образне творення видатних постатей української науки, культури, мистецтва, історичних діячів.

 


Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Музей екології гір започатковано у 90-х років минулого сторіччя, проте формування його експозиції триває до цього часу. Автором ідеї та безпосереднім натхненником створення Музею є директор Карпатського біосферного заповідника професор Ф.Д. Гамор, який доклав чимало зусиль для його становлення як еколого-освітнього та історико-культурного осередку. Концептуальне вирішення та методологічно-інформаційне наповнення Музею належить старшому науковому співробітнику заповідника В.Ф. Покиньчереді. Він також опрацював тематико-експозиційний план. Основна частина художньо-оформлювальних робіт та дизайнерських рішень здійснена групою київських художників членами Національної Спілки художників України, ligur@ukr.net. Музейна експозиція складається з двох органічнопоєднаних розділів – “Природа Карпат” та “Природокористування в Українських Карпатах”. У межах першого розділу в екологічному розрізі подається інформація про історію Карпатських гір, їх геологію,геоморфологію, основні типи ландшафтів,рослинний і тваринний світ, а також про гори загалом – як своєрідні феномени природи. Цей експозиційний розділ доповнюється акватераріумним комплексом, який містить діючу модель гірського водотоку з характерними водними і біля водними мешканцями та живу колекцію карпатської і хтіо-, батрахо- та герпетофауни.

У другій частині експозиції розкривається тема природокористування в Українських Карпатах – від початків колонізації, що розпочалася в пізньому палеоліті близько 20 тисяч років тому, і до наших днів. Показано унікальність і самобутність традиційних для цього регіону гірського землеробства, лісокористування, полонинського господарства, що є невід’ємною частиною культурного надбання українських горян.

Основу даної експозиції складають мальовничі діорами та панорами, які виконні на високому художньому рівні. Для їх оформлення використано багато оригінальних етнографічних елементів, які нараховують не одну сотню років.

Загалом для висвітлення тематики Музею використані різноманітні експозиційні форми і засоби. Це діорами, макети, муляжі, панно, комплексні стенди, панорами тощо, які наповнені різноманітними натурними експонатами і артефактами. Серед них багаті геологічні, палеонтологічні, зоологічні, археологічні колекції, елементи народного побуту і культури.

У цілому музейний комплекс, що поєднує природу і культуру, сиву давнину і погляд у завтра, створює неповторну атмосферу, враження від якої надовго залишаються в пам’яті відвідувачів.

Запрошуємо Вас відвідати Музей екології гір, що знаходиться на південній околиці Рахова в Центральній садибі Карпатського біосферного заповідника!

Музей працює з 800 до 1700 (без вихідних), обідня перерва з 1200 до 1300. Для проведення екскурсій у святкові та вихідні дні звертайтесь попередньо за телефоном (03132) 2-29-14, (093) 6698278, (063) 8662168.

Плата за відвідування музею (за одну особу): 20 грн. – для дорослих, 13 грн. – для студентів, 8 грн. – для школярів

Плата за надання послуг гіда-екскурсовода в музеї – 70 грн. за екскурсійну групу.

Плата за надання послуг перекладача – 200 грн. за екскурсійну групу.

 


У Рахові відкрито пам’ятник загиблим воїнам-інтернаціоналістам. Цей монумент данина пам’яті тим, хто з незгасимим болем у серці, із невимовним смутком у очах пройшов через горнило десятирічної Афганської війни. Серед них і понад 150 уродженців нашого району, з яких п’ятеро не повернулися назад. Це Василь Ботич, Іван Козурак, Василь Кулячук, Василь Попович, Олексій Попович. Від бойових ран відходять у вічність побратими. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі перед пам’яттю невинних жертв жахливої трагедії, адже Афганська війна для тисяч українських родин залишилася грізним знаком біди, символом невтішного горя.
Першим пам’ятником воїнам-«афганцям» стали вірші та пісні. А віднині пам’ять воїнів, наших земляків, буде назавжди увічнено монументом, який споруджено з ініціативи Рахівської районної організації ветеранів Афганістану. В образі втомленого після бою солдата увічнено п’ятьох полеглих наших земляків.
Авторський задум заслуженого скульптора України рахів’янина Ю. Ю. Гавюка сповна передає трагедію чужої війни і ту фатальну роль, яку відіграла вона у долях жертв антигуманної політики.

 


Одягнутий у традиційний кептар і з топірцем в руках трохи ідеалізований Гуцул з вольовим лицем стоїть як нагадування горянам про оспіваний в піснях і літературі сильний дух гуцулів. І напис на мармуровому п’єдесталі відповідний – “Знаймо – хто смо”. Автор скульптури Юрій Гав’юк, а встановили його за рахунок коштів мера Рахова, підприємців та товариства “Гуцульщина”.

 

 

 

 


У центрі м. Рахів, а точніше в парку ім. Тараса Шевченка, що знаходиться на лівому березі р. Тиса, по вулиці Б. Хмельницького, у 1993 році був встановлений на досить високому постаменті пам’ятник Т. Г. Шевченку, який немовби сидить в задумі. Він виготовлений у Львові із мармурового кришива з с. Ділове й скріплений білим цементом на кошти автора ідеї і скульптора Юрія Гав’юка, вихідця із Рахова, який і був ініціатором всього дійства. Постамент зроблений з допомогою кооперативного державного малого підприємства “Верховина”. І з того часу з нагоди всіх Державних свят України і ювілеїв, присвячених Т. Шевченку, тут відбуваються мітинги та інші урочистості з покладанням квітів від райдержадміністрації, районної і міської рад, ряду організації, а також жителів міста. Сюди приходять з  квітами напередодні своїх весіль молоді пари, немов просячи благословення у Великого Кобзаря.

Share

Яндекс.Метрика