На базі КБЗ розпочинається реалізація нового українсько-швейцарського проекту

👁 349    |    Опубліковано: 25.04.2017 о 08:26    |    Автор:    |   
Категорії: Новини Рахова   |   

 


 


З цього приводу, 4 квітня, в адміністрації природоохоронної установи, за участі науковців Швейцарського Федерального науково-дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL), КБЗ та Національного лісотехнічного університету, пройшла виробнича нарада.

А наступного дня науково-організаційні аспекти реалізації цього проекту, обговорено на засіданні науково-технічної ради заповідника.

Доповідаючи на нараді, керівник відділу та науковий співробітник WSL Петер Бранг й Йонас Штільгард проінформували, що проект «Українсько-швейцарська співпраця в лісових дослідженнях» базується на багаторічній та успішній співпраці між українськими та швейцарськими вченими і спрямований на зміцнення потенціалу Карпатського біосферного заповідника та поглиблення досліджень в пралісових екосистемах. Він розроблений відповідно до стратегічних тем WSL та Швейцарського Федерального відомства з охорони навколишнього середовища (FOEN). Провідна установа з його реалізації – WSL. Партнерами будуть швейцарська школа сільськогосподарських, лісових наук та наук про продукти харчування (HAFL, Zollikofen) й Центр з розвитку та навколишнього середовища (CDE, Берн), а з української сторони – Карпатський біосферний заповідник, Національний лісотехнічний університет та Агенство з питань сталого розвитку Карпатського регіону (FORZA).

Запланована науково-дослідна робота в Україні буде доповнюватися аналогічними дослідницькими заходами у Швейцарії, що дозволить отримати значний ефект синергії.

Проектом передбачається опрацювати питання використання пралісів Угольсько-Широколужанського масиву, як «гарячої точки» для науки та обміну знань в галузі освіти та наукових досліджень, просування молодих вчених та створення ефекту синергії по всіх проектах з цієї тематики.

Протягом 2017-2020 років буде проведено повторні інвентаризації постійних лісознавчих пробних площ, вивчатиметься роль пралісів як еталонів для лісового біорізноманіття, причини домінування бука лісового, за допомогою спеціальних аеродистанційних досліджень (із застосуванням технології LiDAR) розроблятиметься модель рослинності та рельєфу в Угольсько-Широколужанських пралісах. Окремо буде досліджуватися структура ялиново-ялицево-букових пралісів та монокультур смереки у Чорногорському масиві КБЗ тощо.

В рамках проекту, українські та швейцарські науковці підготують декілька дисертаційних робіт, група укра­їнських науковців пройде стажування у Швейцарії, відбудуться літня школа для студентів, міжнародна наукова конференція буде облаштовано інфраструктуру заповідника тощо.

Виступаючи перед учасниками цих зібрань, автор цих рядків наголосив, що реалізація нового українсько-швейцарського проекту із поглиблення лісових досліджень, є особливо актуальною і в контексті розв’язання завдань Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (у рішеннях 31 СОМ 8В.16 від 28 червня 2007 року та 35 СОМ 8B.13 від 26 червня 2011 року, з нагоди включення букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), перед урядами України, Німеччини та Словаччини. Вони передбачають, по-перше, забезпечення найбільш ефективного збереження об’єкта, з усіма біотичними та абіотичними компонентами. По-друге, – проведення наукових досліджень, спрямованих на отримання знань, які можна передати та використати для сталого, наближеного до природи лісокористування. По-третє, – використання природної спадщини для активізації еколого-освітньої роботи, формування екологічної культури та підвищення поінформованості громадськості про праліси та їх цінності на місцевому, національному та між­народному рівнях. І по-четверте, – впровадження принципів сталого використання природних ресурсів на територіях, прилеглих до об’єкта Всесвітньої спадщини (зокрема відновлення традиційних ремесел, розвиток екотуризму, виробництво екологічно чистих продуктів харчування тощо).

При цьому, ЮНЕСКО визначає, що перевага має надаватись між-народному менеджмент-плану щодо наукових досліджень та моніторингу, зважаючи на те, що обсяги існуючої бази даних та інформація, яка зібрана на об’єктах, які увійшли до серійної українсько-словацько-німецької номінації букових пралісів та старовікових букових лісів Німеччини, можуть допомогти дослідити наслідки впливу глобальних кліматичних змін.

Директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак та доктор сільсько-господарських наук, завідуючий кафедрою Національного лісотехнічного університету Василь Лавний висловили вдячність за підготовлений проект та запевнили, що українська сторона буде всіляко сприяти його успішній реалізації.
Науково-технічна рада прийняла з приводу реалізації українсько-швейцарського проекту відповідне рішення.

Федір Гамор,
заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор

Share

Яндекс.Метрика