На Рахівщині вшанували пам’ять карпатських січовиків

👁 320    |    Опубліковано: 24.03.2017 о 19:13    |    Автор:    |   
Категорії: Новини Рахова   |   

 


 


Традиційно навесні вшановують і вклоняються подвигам та героїзму карпатських січовиків, адже саме у березні 1939-го вони ціною власного життя боронили незалежність Карпатської України від фашисткої Угорщини.

Тож, минулої середи представники й члени ВО «Свобода», разом з активістами та іншими небайдужими громадянами, помолилися та вшанували пам’ять полеглих в урочищі Кузій поблизу Луга та на Татарському (Яблунецькому) перевалі, що в Лезищині. Вже увосьме відбуваються такі заходи, а їх ініціатором є керівник районної організації ВО «Свобода» Микола Косівський.

Спочатку панахида, яку відправили священнослужителі краю, відбулася в урочищі Кузій, де більше півсотні січовиків знайшли свою смерть від фашиських кулеметів, а по кончині їх тіла накрили уламки підірваної скали. Після молебню з патріотичними промовами виступили: селищний голова Великого Бичкова, керівники обласної та районної, а також Тячівської й Хустської організації ВО «Свобода», а гуртківці Великобичківського селищного будинку культури декламували вірші.

Після закінчення заходу неподалік Луга, свободівці рушили до хреста на Татарському перевалі, який встановили та освятили минулої осені, з ініціативи учасника АТО, керівника «Легіону Свободи» Закарпаття Михайла Куриляка та підтримки Миколи Косівського і керівництва ДП «Велико­бичківське ЛМГ». Пам’ятка знаходиться на місці, де угорські й польські військові катували і вбили 38 січовиків, останки яких тоді небайдужі жителі знесли сюди і поховали. Ушанувавши хвилиною мовчання загиблих, помолившись за спасіння їхніх душ, до присутніх з промовами звернулось чимало охочих закарпатських та івано-франківських представників «Свободи», учасників АТО і активістів. Зокрема «полум’яною», але правдивою, була промова керівника «Легіону Свобода», командира «Карпатської Січі» Олега Куцина, а М. Косівський наголосив, що найважливіші слова, вигравіювані на пам’ятній дошці хреста – «Будьмо пильні!». Бо, як підкреслив: «все вище написане є інформативне, а останнє – закликом до невпинної боротьби за незалежність України, і недопущення втрати волі». Тож, вшановуючи героїв, варто вивчати сторінки минувшини, щоб у час, коли вмирають за волю наші солдати, ніхто не дозволяв собі звинувачувати президента Карпатської України о. Августина Волошина у створенні концтабору на Думині. Знати і пам’ятати подвиги тодішньої маленької держави і тих її громадян, тіла яких ще й досі лежать карпатськими лісами, не за політику, не за владу, а за вільне і незалежне майбутнє, за дідів і прадідів Карпатської січі. Хоча ні – дідами вони так і не стали, бо їх вбили противники вільної України, яку ми повинні берегти, як зіницю ока.

Андріана Леле, Зоря Рахівщини

Share

Яндекс.Метрика