• Для людей із порушеннями зору
  • A-
    A+
Остерігайтесь отруйних рослин в Карпатах
опубліковано: 25.07.2016р. о 09:04, автор: Рахівська міська рада

В Національному Природному Парку «Синевир» на висоті 850 м.н.р.м на узліссі було виявлено дуже цікавий вид гриба. Його назва – строчок звичайний, та вигляд, як бачите, незвичайний. Особливо шапка, яка має кулясту форму зі складчастою поверхнею, каштаново-коричневого кольору з порожниною всередині. Ніжка коротка, білувата, теж порожниста.
Необхідно бути дуже обережними при збиранні цих грибів, тому що його часто помилково приймають за зморшок їстівний.
На карпатських узгір’ях, де часто подорожують туристи, насправді росте багато отруйних рослин. Найпоширеніші з них:

Аконіт

Смертельною для людини є доза 1,5-6 міліграм отрути рослини. Аконітин дуже швидко поглинається слизовими оболонками рота і кишківника, проте, що найцікавіше, так само швидко він проникає через шкіру в організм. Дія отрути проявляється уже через кілька хвилин (!)
Наперстянка великоквіткова
Вважається, що саме настоянкою наперстянки на вині було отруєно Олександра Македонського. У англійській мові Наперстянка отримала дві назви: Дзвоники мерця (Dead Man’s Bells) та Відьмин вогонь (Witches’ Gloves). Основним токсином квітки є глюкозид діґітоксин, який міститься в усіх частинах рослини.
Чемериця біла
Токсичність цієї рослини була відома ще у давніх Греції та Римі. Її завжди використовували для виготовлення сильнодіючих отрут і не лише з метою вбивства певної людинии, але й проти щурів та бліх… Найбільш токсичною частиною чемериці є її корінь.
Вовчі ягоди
Містять токсичну смолу. Ці ягоди не поїдаються жодними тваринами. Смертельною дозою для людини є 10-15 ягід, які мають дуже привабливий яскраво-червоний колір.
Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки (фуранокумарини) при контакті викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

http://www.blitz.if.ua/