• Для людей із порушеннями зору
  • A-
    A+
Порядок реалізації права на доступ до публічної інформації за інформаційним запитом у Рахівській міській раді
опубліковано: 03.12.2013р. о 10:56, автор: Рахівська міська рада

Порядок реалізації права на доступ до публічної інформації за

інформаційним запитом у Рахівській міській раді

 

Запит на інформацію – прохання особи до розпорядника інформації – Рахівської міської ради та виконавчого комітету – надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації – Рахівської міської ради із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснень причин подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію повинен містити:

1)     ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2)     загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3)     підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на його офіційному веб-сайті.

У разі,якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його повинна оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуду, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту повинно бути обґрунтованим.

У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках:

1)     розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2)     інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

3)     запитувач інформації не оплатив передбачені статтею 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації” фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;

4)     не дотримання вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або повинно бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію повинно бути зазначено:

1)     прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2)     дату відмови;

3)     мотивовану підставу відмови;

4)     порядок оскарження відмови;

5)     підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається у письмовій формі.

Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається у випадку, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення у передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача в письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію повинно бути зазначено:

1)     прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2)     дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3)     причини, у зв’язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4)     строк, у який буде задоволено запит;

5)     підпис.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

1)     відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2)     відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3)     ненадання відповіді на запит на інформацію;

4)     надання недостовірної або неповної інформації;

5)     несвоєчасне надання інформації;

6)     невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7)     інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1)     ненадання відповіді на запит;

2)     ненадання інформації на запит;

3)     безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

4)     не оприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

5)     ненадання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

6)     несвоєчасне надання інформації;

7)     необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

8)     нездійснення реєстрації документів;

9)     навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядником інформації, мають право відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

 

Перший заступник міського голови                                            П.Ю.Бочкор