ПРАЛІСИ РАХІВЩИНИ – НАТХНЕННЯ ДЛЯ НІДЕРЛАНДСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ


 


Протягом тижня на території Карпатського біосферного заповідника працювала нідерландська письменниця та журналістка Дора ван Дювенбод. Ще за кілька місяців до цього вона звернулася до адміністрації КБЗ з проханням допомогти у її роботі над книгою про карпатські праліси, питання їхнього збереження та погляд зі сторони, де основний акцент має зміщуватися на світ без втручання людини. Керівництво установи відгукнулося на її прохання та висловило свою підтримку і готовність допомогти.

Незважаючи на багаточисельні перешкоди, а також невизначеність обстановки через ситуацію з Ковід-19 та карантинними обмеженнями, Дора все-таки наважилася здійснити цю нелегку подорож та розпочати своє знайомство з нашою установою. Отож, під час представлення ідеї та концепції майбутньої співпраці, під безпосереднім керівництвом в.о. директора Миколи Рибака, було визначено відповідальних працівників, зокрема автора цих рядків та заступника начальника відділу науково-дослідної роботи та міжнародної співпраці Василя Покиньчереду, а також план роботи та території заповідника, які слід було відвідати. Працівники КБЗ радо допомогли гості зануритися в свої робочі будні й ознайомитися із заповідними куточками нашого краю. Серед територій, які відвідали, було Кевелівське, Кузійське та Чорногірське ПНД відділення.

Розпочалося наше знайомство з території Кевелівського ПНДВ, ліси та високогірні території якого вражають своєю мальовничістю та недоторканою природою. Гостя мала можливість поспілкуватися з начальником відділення Василем Вербіцьким та його інспекторами. Крім того, саме в цей час працівники лісознавчої лабораторії проводили тут роботи щодо інвентаризаційних обліків та спостережень за станом лісів та тенденціями розвитку. Спілкування з ними, особливо з ветераном заповідника Дмитром Сухарюком та завідувачем лабораторії Мирославом Кабалем, справило на письменницю незабутнє враження. Також, цікавим для гості стало знайомство з традиційним полонинським господарством на розташованій неподалік полонині Сирилівка.

Наступного дня було відвідано ділянки Чорногірського ПНДВ, з якого розпочиналася історія становлення Карпатського заповідника, як природоохоронної установи. Тут знаходяться цінні ділянки пралісів та природних лісів, яких майже не залишилося в розвинутих країнах Європи. Також працівники лісознавчої лабораторії познайомили гостю з результатами роботи спільного українсько-швейцарського проєкту щодо переформування штучних лісів, сформованих насадженнями смереки, до лісів наближених до природних.

Також, в ході роботи на території цих двох відділень було домовлено про спілкування з керівництвом сільських рад сіл Кваси та Луги, а саме Василем Дімичем та Мариною Шемота, які розповіли письменниці про особливості життя в такому високогірному краї, як наш, а також про повсякденні проблеми та складнощі, з якими вони стикаються. Проте, незважаючи на все це, вони бачать сусідство з природоохоронною територією як позитивне явище, бо незважаючи на великий попит на природні ресурси, всі усвідомлюють важливість охорони природи та збереження її для майбутніх поколінь.

Ще один виїзд в природу КБЗ було зроблено до Кузійського ПНД відділення, що гармонійно поєднує в собі природні, культурні та історичні цінності. Екостежка до Соколиного берда, що знаходиться на території даного відділення, пропонує дуже цікавий маршрут, де можна побачити гарний природний ліс, цікаві кам’яні утворення та невеличкі водоспадики, разом з унікальною флорою, яка тут сформувалася. Саме тут гостя мала можливість дізнатися про природоохоронні заходи, які проводяться науковцями установи для збереження та підтримання біорізноманіття. Наприклад, тут є багато штолень та інших штучних і природних сховищ для зимівлі багатьох видів кажанів, які ретельно охороняються та обліковуються. Згадані вище штольні облаштовані захисними металевими решітками, щоб створити їм умови для безпечної зимівлі. Також, біля місцевих потічків облаштовуються штучні водойми для забезпечення можливості для розмноження низки видів земноводних, які через активну людську діяльність втрачають такі місця. Про це детально розповів науковець КБЗ Василь Покиньчереда, який вже понад 35 років опікається цими рідкісними і вразливими тваринами. Також тут проводиться активна робота з підгодівлі копитних взимку, щоб підтримувати їхню чисельність, так само як і багато інших заходів.

Дора була надзвичайно вражена красою нашого краю, але найбільше їй сподобалася самовідданість, з якою працівники установи та місцеве населення відносяться до питання охорони природи. Адже саме тут ще й досі помітний міцний зв’язок людини з природою, що, на жаль, для більшості розвинутих країн вже на сьогодні стало далеким і незрозумілим.

Цікавим моментом стала відповідь письменниці на питання – «Чому саме наші ліси і наш край було обрано темою її книги?». Вона відповіла, що живучи в Європі у великих містах, люди зазвичай є дуже далекими від природи і її реалій. І завжди, коли ви їх спитаєте про те, що вони знають про природозахисну діяльність, всі чомусь починають говорити про тропічні ліси, далекі території Африки та Амазонії, а про те, що знаходиться у них прямо поруч з домівкою, вони нічого не знають. Саме тому вона вирішила трошки відкрити їм очі на багатства, які знаходяться у них під боком, які очищують їхнє повітря та дають чисту воду – наші Карпатські Праліси. Людина повинна усвідомити себе частиною екосистеми і поводитися відповідно, оскільки природа для свого існування людей не потребує, а от людина без неї навряд чи зможе існувати…

Ми з нетерпінням чекатимемо на вихід цієї книги і сподіваємося, що вона буде корисною для багатьох людей і допоможе їм усвідомити важливість свідомого ставлення до природи і усвідомлення свого зв’язку із нею.

Ірина Йонаш,
заст. начальника відділу рекреації та сталого розвитку КБЗ

Share

Яндекс.Метрика