Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людей, яке викликає нейротропний вірус сказу. Воно є смертельно небезпечним, адже вражає центральну нервову систему людини. Якщо не отримати допомогу та почати лікування вчасно, летальність сказу сягає 100%.

Джерелом і збудником захворювання є усі теплокровні тварини. З-поміж свійських тварин носіями сказу часто є собаки й коти, у дикій природі – це вовки та лисиці. Інфікуватися збудником від хворої на сказ тварини можна через:

• укус;
• подряпину та мікроушкодження шкіри;
• потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

Інкубаційний період у людини зазвичай триває від 7 днів до 3 місяців. За певних умов – від 1 до 3 років. Це залежить від таких факторів, як місце, кількість і глибина укусів; кількість вірусу, що потрапив у рану; вік постраждалого.

Перші симптоми  хвороби – поколювання, свербіння у місці укусу. Також можуть виникати симптоми, що нагадують грип, – лихоманка, головний біль, м’язові болі, втрата апетиту, нудота і втома.

Через кілька днів розвиваються неврологічні симптоми:

• дратівливість та агресивність;
• хаотичні рухи та збудження;
• розгубленість, галюцинації;
• м’язові спазми і незвичайні пози;
• судоми;
• слабкість або параліч (коли людина не може перемістити частину тіла);
• надзвичайна чутливість до яскравого світла, звуків або дотику;
• вироблення надміру слини, м’язові спазми в горлі, утруднене ковтання;
• страх задихнутися, гідрофобія (водобоязнь).

На стадії  виражених неврологічних симптомів,  шанси врятувати пацієнта є дуже низькими.

Щоб захиститись від  сказу, необхідна медична допомога та курс антирабічних щеплень – їх має бути 5: 0-й день (день звернення до лікаря), а потім у 3–й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Вона ефективна у разі  проведеного курсу щеплень  при  ранньому та негайному зверненні за медичною допомогою  та розпочатому  курсу   не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення.

Протипоказів до екстреної вакцинації проти сказу нема! Вчасне введення вакцини надзвичайно важливе, адже лікування сказу не існує.

В наступних випадках окрім вакцини вводиться також антирабічний імуноглобулін, що забезпечує захист відразу, до того як запрацює вакцина:

• широкі укуси (більше 5 см);
• глибокі укуси (що дістають до м’язів);
• будь-який укус, нанесений дикою твариною;
• безпосередній контакт з кажанами;
• будь-який укус або ослинення пошкодженої шкіри наступних ділянок: голова; шия; руки; промежина;
• ослинення слизових оболонок навіть без їх ушкодження.

Нагадуємо: укуси хатніх тварин несуть таку ж небезпеку, як і диких. У разі укусу твариною терміново зверніться до лікаря, зробіть щеплення та пройдіть всі призначені обстеження! Це може врятувати ваше життя!