ГУЦУЛЬСЬКИЙ ЧАС (міні-дослідження місцевих вимірів часу, яке провела Орися Кравчук)

👁 434    |    Опубліковано: 19.02.2019 о 14:33    |    Автор:    |   
Категорії: Важливе, Для туриста, Історія міста, Культура, Новини   |   

 


 


Людині, необізнаній з тонкощами місцевих уявлень про час, домовитися про зустріч вкрай важко.  Найбільше непорозумінь виникає при спробі вияснити в моїх земляків розпорядок роботи, розклад руху транспорту, домовитися про час зустрічі. Тоді, коли вся України живе за київським часом, більшість місцевих і далі живе за „місним” середньоєвропейським часом, а деякі, ще й за московським . Якщо на пропозицію зустрітись на третю годину, вам згідливо скажуть „Добре, буду в три часи”, то готуйтеся до того, що вам доведеться чекати одну годину взимку, а влітку дві. І , як то кажуть, вам ніхто не винуватий. Слід було домовлятися на 15-ту годину за київським часом і вияснити, що то таке „три часи”. Місцеві не говорять „година”, місцеві говорять „час”, „час по місному”, „місний час”, “кілько часів”. Якщо ви просто домовляєтеся зустрітися через годину ви все рівно чекатимете два часи … Такий ритм життя.

Обіцянка бути за якихось 15 мінут (саме так звучатиме це тут) може перетворитися в добру годину. Поняття часу і відстані тут якесь безмірне. На оту гору до хати „ іти якихос пів час” , а насправді  йтимете годину-дві . Покопавшись в цій темі і пошуках місцевих виразів і слів , що так чи інакше виражають часовий вимір, не вдаючись у походження слів, назбирала отаке:

Годинник – часівник, векер.
Годинникар – армохер.
Годинникова стрілка – цайгер.
Година – час, чьис.

Слово год’ина в гуцулів також є, але воно означає геть зовсім не час, а явище природи, раптову зміну погоди. „Коли вчера йшлисмо на рьид в полонину, застала нас така година, шо най Бог боронит. Промокли’смо до послідної нитки, тай нараз наступило верем’я.”

Але повернемось до часових вимірів.
Побігти на чис, це не бігти на час з секундоміром в руках, а сходити кудись не надовго. Хоча фраза „відлучитиси на чис” означає бути недовго відсутнім, але не гарантує, скоро повернутися. „Зайшлам до сусіди на чис налущити трохи фасолі на насіньи, нараз дивлюси, вже смеркаєси . Богдай му”.

Невизначеними в часовому і просторовому вимірі часто вживаними є: якос, якоско, дес-колис. „Дес-колис, як буду там та зайду д’тобі”. „Якос покошу ”. ”То си якос поробит”
Невизначений минулий час-ондечки (колись, не дуже давно), Хоча ондечки це і вимір відстані – недалеко, звідси видно.
Невизначений майбутній- вітак, загодьи (потім, наперед);
Невизначейни минулий і майбутній- відтогди, тогди. (відтоді, тоді)
Те що відбувається інколи –даколи.
Те що буде вічно, на віки, кінець всього- охтема, на охтема, охтеменський. „Позичилам му гроші , відав, на охтема…” . „Охтеменський по нему”
Те що було колись дуже давно – давнина, давне або буде не скоро, далічко (стосується і відстані),
Вже, зараз, саме тоді, як лиш, моментально в гуцулів звучатиме – нараз, якраз, акурат, ану лиш, під мруг ока, такі вже. Слово акурат стосується як часу так і виміру будь чого. „Прийшов, акурат, як дзвонило”. „Врізав, акурат, попри самий сук”
Швидко і ще швидше – борше, май борше.
Більш певні, але не визначені конкретно відтинки часу або відстан означені словами “доки”, “доків”, ” доти”, “дотів”. „Доків ми будеш печінки їсти, жінко? Дотів, доки будеш д’хаті цімборів водити тай горівку пити.”

Більш визначені в часовому просторі е дієприкметники, дієслова,прикметники які описують час дня, пору року, час року, певний відтинок дня і року.

Виднієси- розвиднюєси:
Зориьє- світає
Коли зазор’ьиє- на світанку
Відраньи, зраньи- зранку
Смеркаєси – сутеніє, вечоріє;
За днини – в день, поки на дворі світло
Полудень- обід;
Днинов – в день;
В полудне – в обід
Від полудньи- післяобіду
Вечірішній- той що з вечора. (Вечірішнє молоко, їжа).
Ранішний – той що з ранку (Ранішній хліб, молоко)
Сночи- вчора вечором.
Сеїночи- цієї ночі.
До дньи- не більше доби;
Днина- доба;
Місьицевий- той якому місяць;
Відлітувати- відбути літо;
Вісний- той, що з весни;
Зимак – той, що з зими;
Відтогідь- з минулого року:
Тогідь- минулого року;
Гід – рік;
Гід тепер- вже рік;
На гід – на ступний рік.
Годак- той що має рік.
Віковий – старий;
Стариньи – старий, старі батьки.

Дослідження зроблено з 10-ток років тому і мушу визнати, що зараз непорозумінь з часом менше, по крайній мірі, між молодими людьми, але такі дослідження могли би бути цікавою розвагою для школярів,щоб не втрати відчуття місцевого культурного середовища.

 

Share

Яндекс.Метрика