Але реальність сьогодні інша: тисячі дітей чують обстріли, снідають у підвалах і навіть зустрічаються зі смертю. Як відповідати на дитячі «Мамо, що це?». Тримайте декілька порад, які допоможуть маленьким українцям полегшити тривожний стан.

⠀ Забезпечте тактильний контакт

Тіло моментально реагує на тривогу, через нього ж можна зменшити хвилювання. Притискайте дитину до себе, погладжуйте, обіймайте, розтирайте ноги, зігрівайте руки.

⠀ Будьте терплячими

Підготуйтесь відповідати на одні й ті самі питання щохвилини. Прислухайтесь до формулювань і розповідайте тільки про те, що питає дитина: не говоріть зайвого, не вдавайтесь в деталі.

⠀ Нагадуйте про безпеку

Повторюйте план дій у разі пожежі, сирени, пострілів, вибухів. З дітьми молодшого віку вивчіть їхнє ім’я, прізвище, адресу.

⠀ Не забороняйте почуття

Дозвольте дітям плакати, тривожитись, покажіть, що це — нормально. Фрази «не плач», «заспокойся» лише поглиблять розгубленість.

⠀ Перемкніть увагу на дії

Найкраще — робити щось руками: малювати, ліпити, перебирати дрібні речі.

⠀ Будьте в діалозі

Дайте можливість дітям висловлювати власну думку — особливо підліткам. Шукайте відповіді разом.

⠀ Дайте відчуття впевненості та безпеки

Повторюйте дитині будь-якого віку, що ви поряд і готові захистити. Транслюйте впевненість. Нагадуйте, що будь-яка війна закінчиться.

⠀ Не уникайте теми смерті

Намагайтесь бути чесними. Смерть існує, війна може до неї призвести. Проте підкреслюйте: дорослі зроблять все можливе, щоб мир настав якнайскоріше. Не обіцяйте того, у чому не маєте впевненості (тато повернеться живим, війна закінчиться через два дні).

⠀

Бережіть себе і дітей. Разом переможемо! Слава Україні!