Меню
Рахівська міська рада
офіційний портал
  • Для людей із порушеннями зору
  • A-
    A+
  2. Всі новини
  3. Гуцульський говір
Гуцульський говір
опубліковано: 06.02.2017р. о 18:52, автор: Рахівська міська рада
Новини Рахова

Гуцульська мова одна із архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя, але ми досі вживаємо її на Закарпатті. Більше того гуцульські діалекти чи не одні із найцінніших родзинок нашого краю.

Гуцульський говір має багато власних відмін і в фонетиці, і в морфології, і в лексиці та синтаксисі. У лексиці відбилися особливі румунські і мадярські впливи, поза тим німецькі, грецькі, польські. Збереглося також немало слів і форм їх староруської мови. Гуцули, особливо жінки, говорили протяжно, перетягували поодинокі звуки, а це надавало говорові деякої співзвучності.
Гуцули використовували деякі оригінальні вислови, не зрозумілі тим, хто не знайомий з цим народом зблизька. Так і дотепер. Гуцульські слова змушують і дивуватися, і сміятися, і зачаровуватися тих, хто вперше чує.

У ресторанах та кав’ярнях туристам пояснюють, що таке “кремзлики” чи “банош”. А коли приїжджаєте кудись і зізнаєтесь, що ви з Гуцульщини чи із Закарпаття, то найперше вас просять: “А скажіть щось гуцульською мовою”. Тут розгублюєтесь, бо всі гуцульські слова для когось чудернацькі і дивні, а для вас звичні і рідні.
Тому RakhivNews зібрав для вас словник гуцульських слів.
А
ага ─ ясно
агі ─ ой
ади ─ диви
адійо ─ точно
Б
бідкатиси ─ жалітися
біціґлі ─ велосипед
божкувати ─ тримати піст
В
ватра ─ вогонь
верета ─ килим
вуйко ─ дядько
вурда ─ сир
Г
га ─ повторіть ще раз!
гачі ─ штани
гід ─ рік
гія ─ треба
говінє ─ піст
грань ─ жар
гурка ─ ковбаса з рисом
Ґ
ґаздівство ─ господарство
Ґомба ─ ґудзик
ґейзлик ─ туалет
ґражда ─ гуцульська хата
ґумаки ─ резинові чоботи
Д
дєка ─ бажання
джвиндіти ─ надокучати пискливим голосом
діждати ─ дочекатися
досвіта ─ зранку
дотив ─ до того часу
дрантє ─ одяг
дрантивий – рваний
Ж
жмакати ─ прати
З
забагати ─ захотіти
запрєтати ─ заховати
зелепуги ─ зелені недоспілі плоди
И
игла ─ голка
инак ─ інакше
имитиси ─ взятися, схопитися за щось
І
ірщінє ─ хрещення дитини
Й
йо – так
йойкати ─ охкати, стогнати
К
кантлик ─ бiдон
капчур ─ шкарпетка
кивати ─ торкатися
когут ─ півень
комин ─ димохід
копершів ─ труна
корнєти ─ будити
косиця ─ квітка
кремзлики ─ деруни
крисаня ─ капелюх
кулеша ─ їжа, зварена з кукурудзяного борошна
куфайка ─ куртка
Л
лаба ─ лапа
леґінь ─ парубок
леквар ─ варення
лячно ─ страшно
ливор ─ посудина
лопта ─ мяч
любаска ─ коханка
М
май ─ більш (май ліпший ─ більш кращий, найкращий)
маленько ─ трохи
маржина ─ худоба
миска ─ залізна тарілка
молодєк ─ парубок
Н
Набуватиси ─ веселитися
нехарь ─ нечистота
нєньо ─ тато
ниборе ─ друже (звертання)
нинька ─ сьогодні
О
обзирати ─ оглядати
огідний ─ той, хто все встигає
одигезде ─ тут
одигенде – там
ондика ─ ось там
П
палачінти ─ млинці
пантрати ─ доглядати
папучі ─ кімнатне взуття
пацірка ─ намистина
пеленка ─ пелюшка
пилувати ─ поспішати
пироги ─ вареники
писок ─ рот (зневажливо)
пітькати ─ пищати
плентатиси ─ плутатися
погар – стакан
поплан ─ ковдра
приказувати ─ говорити
пуцувати ─ чистити, мити
Р
ревкати ─ голосно кричати
реп’єк ─ лопух
ріпа ─ картопля
ріща ─ хмиз
розмітувати ─ розкидати
ружа ─ троянда
С
сарака ─ бідолаха
сідец ─ стілець
сіркачі ─ сірники
склєнка ─ пляшка
сербати ─ їсти рідку страву
Т
тайстра ─ сумка
танджір ─ тарілка
тачілка ─ качалка
ташка ─ сумка
тета ─ тітка
тісто ─ пиріг
тогід ─ минулого року
токмити ─ умовляти
топанки ─ черевики
торбонца ─ тачка
трафити ─ потрапити
У
укутатиси ─ вкритися
урудувати ─ упорядковувати справи
утєти ─ врізати
Ф
файна ─ гарна
фінджє ─ кружка
фустка ─ платок
Х
Хосен ─ користь
Ц
цибзер ─ блискавка
цидулка ─ справка, записка
цюця ─ цукерка (у розмові з дитиною)
Ч
чічиний ─ чесний
чейко ─ нічого, не біда
чорницє ─ ожина
Ш
шкіритиси ─ сміятися
шпарґа ─ мотузка
шпор ─ пічка
штіфлик ─ окурок
штрика ─ залiзниця
штрімфлі ─ носки
шутка ─ верба
Щ
щубирати ─ збирати траву
Я
яфини ─ чорниці
Олександра Будлянська