Вівторок, 4 квітня, видався в адміністрації природоохоронної установи насиченим: її відвідали дві делегації європейських установ, з якими склалася добра співпраця. Зранку заповідник приймав представників проекту «Підтримка природоохоронних територій в Україні», а у післяобідню пору до адміністрації завітали науковці з швейцарського Інституту лісових, снігових і ландшафтних досліджень (WSL).
Представники українсько-німецького проекту, німецького банку КfW (Німеччина), Держдепартаменту з питань заповідної справи Мінприроди (Україна) завітали з робочим візитом. Проект реалізує міжнародний консорціум, що включає Дунайсько-Карпатську програму Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні, Українське товариство охорони птахів (УТОП), Франкфуртське зоологічне товариство (ФРН) та німецьку консалтингову компанію АНТ GROUP AG.
Детально розповів та вказав на проблеми, які потрібно вирішувати цього року, автор цих рядків. Зокрема «гарячими» визначені: котельню, службові приміщення, робочі кабінети та Музей екології гір, який потребує негайного перекриття даху та реставрації. Представники банку КfW, Департаменту з питань заповідної справи оглянули інфраструктуру установи та звернули особливу увагу на згадані об’єкти. Огляд службових приміщень стимулював у кабінеті директора детальне обговорення. Представник банку КfW зауважив, що у заповідника є чимало проблем у матеріально-технічному стані, спричинених системним багаторічним недофінансуванням, і важко визначитися з першочерговими завданнями. Адже, щоразу відвідуючи заповідник з робочим візитом, вони бачать нові потреби, які потрібно вирішувати терміново, що допоможе надалі працювати ефективніше. Зазначалося, що, на жаль, такі проблеми загострилися останнім часом, адже у 2013 році Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», якою заборонялися будь-які ремонтні роботи у службових приміщеннях та придбання технічних матеріалів. Таким чином, за ці роки в установі накопичилися проблеми, які не можна вирішити без допомоги інвесторів.
Детальне обговорення допомогло визначитися із першочерговими завданнями, на які спрямовуватимуться спонсорські кошти вже цьогоріч. Зокрема: вирішено реконструювати систему централізованого опалення, замінити вікна в службових приміщеннях та здійснити зовнішній ремонт будівель. Дирекцію запевнили, що вже до жовтня буде закуплено для котельні спеціальне обладнання, проведено інші роботи з реконструкції централізованого опалення. Відмічено також необхідність проведення реконструкції Музею екології гір зі встановленням системи опалення на базі сонячних батарей. До цих робіт буде залучено відповідних спеціалістів та кваліфікованих фахівців.
Автор цих рядків в черговий раз привернув увагу на необхідності забезпечення служби державної охорони заповідника форменим одягом, транспортом, зв’язком та покращенням матеріально-технічної бази. Ці питання – не просто важливі, в сучасному світі від цього залежить успішна робота установи.
На розвиток установи була орієнтована і наступна зустріч – українсько-швейцарська. Науковці зі Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) майже двадцять років активно співпрацюють із заповідником. За цей час реалізовано низку наукових проектів, виконано значні обсяги дослідних робіт, проведено резонансні міжнародні науково-практичні конференції, підготовлено та видано чималу кількість публікацій. Черговий проект з провідною європейською науковою установою завершився минулого року, проте інтерес до букових та мішаних пралісів заповідника у швейцарців не зник: успішне виконання одного проекту лише стимулює до пошуку наступних точок дотику з українськими дослідниками. Саме перспективи співпраці у сфері комплексного дослідження пралісових екосистем заповідника обговорювалися під час зустрічі.
Лісознавці, ентомологи, зоологи, ботаніки, ґрунтознавці установ-партнерів і надалі будуть спільно вивчати букові та хвойні праліси КБЗ як еталонних лісових екосистем. Новий проект з поглибленого вивчення пралісів, який розпочинається у 2017-му р., буде тривати три роки. Він включає також навчальні поїздки науковців заповідника до Швейцарії, передбачає фінансову допомогу для проведення наступного року ювілейної конференції – на відзначення 50-річчя з дня створення Карпатського заповідника. Окремим питанням розглядалося виділення коштів для покращення побутових умов для дослідників на базі Угольського та Чорногірського ПНДВ. Вже кілька років поспіль лісові будиночки цих відділень використовуються для проведення практик для швейцарських студентів-лісівників.
Наступну робочу зустріч щодо обговорення реалізації проекту заплановано провести у жовтні поточного року.
Микола РИБАК,
директор Карпатського біосферного заповідника