Перейти до основної сторінки
Воєнні дії на сході України стали причиною проведення серед цивільного населення мобілізації на військову службу на особливий період. Для мобілізованих працівників передбачені соцгарантії, яких повинні дотримуватися будь-які підприємства.
На які гарантії підприємства має право працівник
На сьогодні відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП за всіма мобілізованими працівниками, як призваними на військову службу на особливий період, так і прийнятими за контрактом, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, де вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Тобто, поки працівник не буде демобілізований, роботодавець зберігає за ним місце роботи і посаду.
Якщо працівник був призваний під час мобілізації та підлягає звільненню з військової служби у зв’язку з демобілізацією, але продовжує служити за контрактом – він одержує такі ж гарантії на строк укладеного контракту.
У цих випадках підприємство також виплачує мобілізованим працівникам компенсацію середнього заробітку за час перебування на військовій службі..
Такі ж гарантії зберігаються і працівникам, які під час проходження військової служби:
Документи, необхідні для надання гарантій
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону № 3543 для одержання права на перераховані вище гарантії мобілізований працівник повинен надати роботодавцеві один із документів, що підтверджують його мобілізацію:
Після отримання документа роботодавець видає наказ про тимчасове звільнення працівника від роботи на період призову під час мобілізації із зазначенням дати початку проходження служби.
Початком проходження військової служби працівника вважається день (ст. 24 Закону № 2232):
Зарахування служби до стажу роботи
Час перебування на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу держслужби мобілізованих працівників (абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 2011).
Для військовослужбовців передбачено особливий порядок обліку стажу. Для них час проходження військової служби в особливий період зараховується до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу держслужби на пільгових умовах у порядку, який визначає КМУ. Тому:
ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОБІЛІЗОВАНИМ
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період»;
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» від 09.04.2014 №111 грошове забезпечення зазначеній категорії військовослужбовців виплачується у порядку та розмірах, установлених для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
Наказ Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”ння компенсації.
Призвані до лав Збройних Сил під час мобілізації, в особливий період, можуть розраховувати на отримання грошового забезпечення з урахуванням усіх надбавок та премій, на рівні військовослужбовців контрактної служби (відповідно до посад та військових звань). Така норма закріплена у Постанові Кабміну “Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період” № 111 від 9 квітня цього року. Раніше грошова винагорода встановлювалася на рівні військовослужбовців строкової служби.
Конкретний розмір грошового забезпечення залежить від займаної посади, військового звання, вислуги років, виконуваних обов’язків призовника.
Щомісячне грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям за місцем перебування у списках особового складу військових частин, до яких вони призначені:
– з дня зарахування до списків особового складу та до дня вступу до виконання обов’язків за посадою, на яку вони призначені, – оклад за військовим званням, посадовий оклад (офіцерам: мінімальний посадовий оклад, передбачений за первинною типовою офіцерською посадою “командир взводу”; особам рядового, сержантського та старшинського складу: мінімальний посадовий оклад за I тарифним розрядом , надбавка за вислугу років;
– з дня вступу до виконання обов’язків за посадою – оклад за військовим званням, посадовий оклад за займаною посадою, надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода.
Але до трудової книжки внесення записів про час участі працівника в АТО Інструкцією № 58 не передбачено. Такі відомості будуть зараховувати до стажу військовослужбовців на підставі записів у його військовому квитку та документів, наданих відповідними держорганами.
Гарантії пенсіонерам і підприємцям
Пенсіонерам із числа військовослужбовців та інших осіб, які перебували на військовій службі та отримують пенсію відповідно до Закону № 2262, виплата пенсій не припиняється ні на час проходження військової служби у разі призову на військову службу під час мобілізації, ні на час служби за контрактом в особливий період (ч. 3 ст. 2 Закону № 2262). За ними також зберігається право на пенсію за вислугу років (ч. 2 ст. 12 Закону № 2262).
Підприємницька діяльність мобілізованих громадян “заморожується”. Держреєстрація підприємницької діяльності для таких фізосіб-підприємців не припиняється на весь час військової служби, у тому числі за контрактом. Нарахування податків і зборів такими фізособами-підприємцями не здійснюється (ч. 3 ст. 39 Закону № 2232).
ОДНОРАЗОВА ДОПОМОГА
В разі ІНВАЛІДНОСТІ, ТРАВМУВАННЯ та СМЕРТІ військовослужбовця
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується: Прожитковий мінімум на 01.01.2022 року – 2684 грн.
а )в разі отримання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової
250-кратного прожиткового мінімуму (671 000 грн.) , встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності I групи;
200-кратного прожиткового мінімуму (536 800 грн.), встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності II групи;
150-кратного прожиткового мінімуму (402 600 грн.), встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, — у разі встановлення інвалідності III групи;
Б) У разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від:
70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (187 880 грн.), – військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (134 200 грн.), – військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (134 200 грн.), – військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
В) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, якщо смерть настала:
під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, – у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2 013 000 грн.);
у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, – у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (1 342 000 грн.);
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста.Таким чином, на цей час розмір допомоги не залежить від військового звання, посадового окладу та вислуги років військовослужбовця, що є соціально спра
Попередня
Підняття цін на продукти харчування в умовах війни є неприпустимим
Наступна
Рахівчани попрощалися із загиблим захисником України (ФОТО)