Перейти до основної сторінки
Із 1 травня цього року набув чинності Закон України №1581-д “Про житлово-комунальні послуги”, який депутати схвалили ще 9 листопада 2017 року, а експерти і політики називали ключовим кроком для реформування галузі.
Новий Закон стосується всіх українців, але найбільше все ж таки – містян. Згаданий ЗУ встановлює новий порядок укладення договорів на отримання комплексу житлово-комунальних послуг — водо-, газо-,тепло- електропостачання, вивезення сміття, послугу управління будинком тощо.
В Законі йдеться про регулювання відносин між мешканцями і тими, хто надає житлово-комунальні послуги. Документ покликаний перевести ці відносини у ринкову площину і надати нові можливості співвласникам будинків.
Зокрема у тексті документу зазначається, що у разі несвоєчасної оплати комуналки споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення.
Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Як зазначив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, цей закон вступив у силу у результаті двох років великої командної роботи, яка тривала від моменту подання у 2015-му до парламенту законопроекту “Про ЖКП” – до прийняття його у листопаді 2017-го.
Окрім нарахування пені за несвоєчасно сплачені послуги цей закон також передбачає:
впровадження типових видів договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках;
домовлятися з компанією-управителем, яка буде надавати послуги, щодо вартості послуг;
делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку;
монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг;
унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.
Нагадаємо, що з метою технічної допомоги ініціативним групам зі створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Рахівською міською радою розроблено та розміщено на сайті спеціальний розділ «На допомогу ОСББ», де за цим посиланням ви можете знайти покрокову інструкцію та завантажити взірці типових документів: https://rakhiv-mr.gov.ua/na-dopomohu-osbb/
Детальніше про цей закон читайте нижче:
Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках. Так, вони зможуть домовлятися з компанією-управителем, яка буде надавати послуги, щодо вартості послуг.
Так само співвласники зможуть делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку.
Власне, закон передбачає вичерпний перелік прав та обов’язків між трьома гравцями — так званими “управителями”, виконавцями комунальних послуг та споживачами таких послуг. Що дуже важливо, він містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Завдяки цим нормам у споживачів з’явиться механізм захисту своїх прав.
Типові договори, які будуть укладатися між споживачами і управителями, повинен затвердити Кабінет Міністрів.
Крім цього, закон передбачає монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг. Тобто споживач, який має субсидію, може отримувати гроші на оплату житлово-комунальних послуг, а не знижку на послугу. Це дозволить співвласникам будинків вільно розпоряджатися ресурсом та стимулюватиме ощадливе використання ресурсів та впровадження енергоефективних заходів.
Порядок виплати таких субсидій так само повинен затвердити Кабмін.
Окрім комунальних послуг, закон унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.
Закон передбачає, що на ринку комунальних послуг буде лише троє гравців, які уже згадувалися вище — це споживачі, тобто мешканці квартир, управителі та виконавці комунальних послуг.
Зокрема, йдеться про компанії, які постачають гарячу та холодну воду, газ, електроенергію, вивозять сміття тощо.
Споживач може бути індивідуальним, тобто кожний мешканець у будинку окремо, та колективним — юридична особа, що об’єднує усіх співвласників у будинку та діє в їхніх інтересах (ОСББ).
Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя — забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.
Загалом ціна на послугу з управління не буде регулюватися на державному рівні. Її визначатимуть мешканці разом із управителем на етапі укладання договору. Мешканці можуть вибирати управителів самостійно.
Передбачається, що конкуренція стимулюватиме управителів знижувати ціни своїх послуг. Фактично ціна залежатиме від витрат на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, а також розміру винагороди управителя.
За даними Асоціації управителів житла, в Україні приблизно 3 тисячі компаній, які надають послуги з управління багатоквартирними будинками. Також є понад 28 тис. об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
У Законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у типовому договорі Кабміном та додаткові. До обов’язкових належать послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Серед них — прибирання прибудинкової території та приміщень, утримання ліфтів, купівля електроенергії для функціонування спільного майна будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Додаткові послуги можуть бути включені до договору за спільним бажанням співвласників та управителя. Наприклад, страхування спільного майна, організація здавання в оренду майна, проведення капітального ремонту тощо.
У Законі передбачені кілька варіантів укладання договору з управителем. Співвласники будинку можуть домовитися на зборах, обрати управителя та делегувати від себе представника, який від імені мешканців підпише договір.
Якщо у будинку вже створене ОСББ і співвласники хочуть частину або всі функції з управління передати управителю, то договір з управителем підписує голова ОСББ.
Якщо ОСББ немає і співвласники будинку не проявляють ініціативи щодо найму управителя, то його за відповідним зверненням співвласників призначає муніципалітет на основі конкурсу. А договір з управителем підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування.
Є кілька моделей договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг.
Зокрема, можна укласти індивідуальний договір між виконавцем комунальної послуги та кожним мешканцем, за умовами якого виконавець відповідає за якість комунальної послуги на вході до квартири та обслуговує внутрішні мережі у будинку.
Або ж співвласники можуть прийняти рішення про укладання колективного договору (підписує делегований від мешканців представник чи голова ОСББ або управитель), за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги на вході до будинку та не обслуговує внутрішні мережі у будинку.
Також співвласники можуть об’єднатися в ОСББ та делегувати керівнику ОСББ право на укладання одного договору із виконавцем комунальної послуги як колективним споживачем. За умовами такого договору ОСББ купує у виконавця відповідну послугу та самостійно здійснює її розподіл між мешканцями згідно із своїх статутних документів.
Якщо з співвласники не обрали жодної із перелічених моделей надання комунальних послуг, тоді між кожним співвласником та виконавцем комунальної послуги укладається індивідуальний договір, за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги на вході до будинку та не обслуговує внутрішні мережі у будинку .
Попередня
У горах Рахівщини знову сніжить
Наступна
ЗА КАЛЕНДАРЕМ – ТРАВЕНЬ, А НА РАХІВЩИНІ – СНІГ!