Звернення Рахівського міського голови

     Основними правилами моєї роботи були чесні принципи, м’яке серце, тверда рука! Cудити вам!
Час настав! Прийшов час оцінити роботу: мою, моїх колег, депутатів, людей різних професій і рангів, які жили і працювали в одній громаді задля розвитку і кращого майбутнього.
Задумів, планів було багато, амбіцій ще більше. Про все зроблене є повна інформація на сайті міської ради в різні періоди нашої спільної роботи. Багато пригальмовано через страшну війну.
Ми живемо в маленькому містечку, люди тут пізнаються: хто, чого, з ким? Я теж вас пізнаю, а ви мене ще більше! Ми розмовляли з вами про різне: про добре й про погане. Ви просили допомогти – ми як могли допомагали, ми просили вас – ви теж відгукувались.
Але був і гіркий досвід стосунків. Ми не дозволяли реалізації «договорняків», у нас не працювала схема «щось за щось». Ми блокували питання «шкурних» інтересів чи забаганок окремих людей та депутатів, які намагалися отримати шматок землі, квадратні метри комунальної власності та інші преференції. Для нас було неприйнятне «такса за посади».
Ми провели величезні кадрові зміни в медичних закладах, в освіті, в усіх структурах міської ради. Це був болючий, але необхідний процес.
Ми відкрито воювали з «нічниками», де розповсюджували наркотики, де працювали і працюють ігрові автомати, де наших дітей роблять рабами.
Своїми діями ми намагалися впустити свіжого повітря в усе живе для людей і перекрити кисень для злодіїв та бандитів.
Уявляєте, яку армію ворогів ми нажили за цей час? Часто наші зрозумілі рішення «бісили» різні органи та структури, але ми намагалися діяти по правді.
Вершиною роздратування для влади стали події по призначенню керівника Рахівського лісгоспу. Ми не дозволили «лісовим урядовцям» здійснити їх нечисті плани.
І цього влада не пробачила! Про бруд, вилитий на мене, вам відомо.
Складаю повноваження. Не рахую потрібним залишатися на посаді, коли частина виборців смакує дезінформацією. Працював чесно, не нажив жодного матеріального блага неправдиво. А ще маю велику втіху – вдалося врятувати щонайменше одне життя, оздоровити, зробити щасливішим. Скільки?
Судити вам!

З повагою, В. Медвідь