У Тячеві, відбулося чергове засідання Координаційної ради Карпатського біосферного заповідника.
Участь у засіданні, що є колегіальним органом, який виконує консультаційно-дорадчі функції, взяло понад 40 осіб. Зокрема, представники Закарпатської ОДА, районних рад, адміністрацій, територіальних громад, місцевого самоврядування Тячівщини і Рахівщини, громадських організацій та державних лісомисливських господарських підприємств, інші.

Відкрив засідання та доповів з першого питаннґ порядку денного (а загалом їх було десять) голова Координаційної ради, директор КБЗ Микола Рибак. Він детально розповів про пріоритетні заходи природно-заповідної установи протягом минулого року та основні завдання на поточний рік.
Наступним заслухали заступника начальника відділу науково-дослідної роботи та сталого розвитку, секретаря ради Василя Покиньчереду. Доповідач прозвітував про стан підготовки матеріалів щодо розширення КБЗ у Тячівському районі. Наразі робота включення територій Тячівщини, на яких знаходиться значна площа букових пралісів, є на початковому етапі. Необхідність їх включення зумовлена потребою збереження цінних природних екосистем. Тому рада ухвалила рішення звернутись щодо фінансової підтримки завершення робіт з розширення територій КБЗ до україно-німецького проекту «Підтримки природо-заповідних територій України» та представництва WWF DCPO в Україні. Проте, як зазначив директор КБЗ Микола Рибак, жодних включень і приєднань не відбудеться без попередньої згоди всіх територіальних громад та землекористувачів.
Важливою темою, розглянутою на Координаційній раді, була поглиблена співпраця установи з місцевими тери­торіальними громадами. Так, протягом року заповіднику вдалося підписати Декларації про співпрацю з 14-ма населеними пунктами Рахівщини й Тячівщини, а в їх основі лежить створення перехідної зони Карпатського біосферного резервату. До неї також увійшли частково або повністю території п’яти державних лісогосподарських підприємств, що дало можливість впорядкувати зонування резервату з усіма вимогами міжнародних стандартів. Про це, та перспективи співпраці в контексті створення територій сталого розвитку Карпатського біосферного резервату та реалізацію україно-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», доповіли Василь Покиньчереда спільно з природоохоронним координатором WWF в Україні Богданом Процем. Останній, зокрема, акцентував на соціально-економічній підтримці територіальних громад, прилеглим до території КБЗ, що передбачено проектом. Варто зауважити, що саме перспектива додаткових фінансових надходжень збадьорила присутніх голів населених пунктів як Рахівщини, так і Тячівщини. Бо, як виявилось, проблем у територіальних громад є чимало. Голови сіл Тячівщини скаржились на відсутність маркувань маршрутів, доріг і містків до заповідних зон та іншого. Натомість, у населених пунктах Рахівщини проблеми, як не дивно, зі сміттям. Питання збору та утилізації непотребу порушив сільський голова Богдана Степан Мільчевич, а недостатнього облаштування маршруту на г. Говерла – Лазещини Іван Пранничук, який також відзначив важливість будівництва лісової дороги до полонин Гропа та Занога. Проте, як повідомив п. Проць, фінансування спрямоване лише на підтримку та допомогу населеним пунктам і аж ніяк на вирішення всіх проблем. Тим більше, що кошти надходитимуть протягом п’яти років тривання проекту, а не негайно.
Готуючи сани з осені, на Координаційні раді ухвалили звернення до міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака з: «потребою від міністерства врегулювати процедури оформлення дозвільних документів на проведення санітарно-оздоровчих заходів без оформлення лімітів на спеціальне використання природних ресурсів на території природно-заповідного фонду». Така необхідність виникла в результаті ускладнення процедури отримання дозвільних документів на проведення санітарно-оздоровчих заходів до такої міри, що унеможливила виконання вимог чинного природоохоронного законодавства.
Протягом наради прозвучали як позитивні відгуки роботи установи, так і вказано на упущення стосовно співпраці з громадами віддалених населених пунктів. Хоч негайних рішень у напрямку вирішення озвучених проблем не сталося, однак їх взято на контроль, шукатимуться шляхи усунення недоліків. Найважливіше, що вдалося досягнути, це – визначити та встановити координати руху в напрямку розвитку природно-заповідної установи, а чи вдасться це чи ні – з’ясують на наступній раді восени.

Андріана ЛЕЛЕ, zorka.in.ua